ІНФОРМАЦІЯ
про організацію роботи з родинами, які опинились у складних життєвих обставинах
Відповідно плану роботи відділу освіти у березні до плану роботи наради директорів включено питання організації роботи із родинами, які опинились у складних життєвих обставинах і потребують додаткових заходів щодо виявлення, реагування, захист прав і інтересів дитини.
Організація роботи з цього напрямку здійснюється у відповідності до Постанови КМУ від 3 жовтня 2018 року №800 “Порядок взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю і здоров’ю”, ЗУ “Про охорону дитинства”, ЗУ “Про запобігання і протидію домашньому насильству”. У відповідності до цих нормативних актів у навчальних закладах має бути визначена особа, яка є відповідальною за виявлення, ведення обліку дітей і сімей, які опинились у складних життєвих обставинах, інформування, організацію подальшої роботи з даною категорією дітей(зазвичай це ЗДВР, соціальний педагог, керівник навчального закладу). У зв’язку з тим, що почастішали випадки порушення прав дітей, склєння злочинів проти дитини, нещасних випадків, статевих злочинів, випадків залишення дітей у небезпеці, з боку держави були вжиті відповідні заходи, які відображені в нормативних документах і в яких спостерігаються тенденції посилення відповідальності з боку кривдників так і з боку відповідальнихпосадових осіб, на які покладені повноваження своєчасного виявлення і реагування. Відповідно до вищезазначених нормативних документів, методичних рекомендацій і інструкцій первинне виявлення дітей, які мають ознаки проживання в родині, яка опинилась у складних життєвих обставинах у навчальних закладах покаладене на класних керівників, які мають можливість повсякденного спілкування з дитиною і контакт з родиною. Двічі на рік(вересень, січень) класними керівниками здійснюється соціальна паспортизація класу, яка узагальнюється соціальним педагогом і надається до міського відділу освіти для повного узагальнення і здійснюється переадресація банку даних на МЦСССДМ, ССН для подальшого соціального супроводу. Відповідно до нормативних документів введені наступні визначення термінів і їх класифікація:
1)складні життєві обставини, в яких перебуває дитина, — умови, що негативно впливають на життя дитини, стан її здоров’я та розвиток (інвалідність, тяжка хвороба, безпритульність, перебування у конфлікті із законом, залучення до найгірших форм дитячої праці, залежність від психотропних речовин, інші види залежності, жорстоке поводження, зокрема домашнє насильство, у тому числі у разі, коли кривдником є дитина, ухиляння батьків, осіб, які їх замінюють, від виконання своїх обов’язків, обставини стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф, воєнних дій чи збройних конфліктів тощо), установлені за результатами оцінки потреб дитини;
2) жорстоке поводження з дитиною — будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, а також будь-які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою її експлуатації з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини.
3) загроза життю або здоров’ю дитини — обставини, що можуть призвести чи призвели до тяжких наслідків для життя, стану здоров’я та розвитку дитини, зокрема спричинили тяжку, у тому числі невиліковну, хворобу, тілесні ушкодження середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження або заподіяли шкоду нормальному фізичному, духовному, моральному розвитку дитини, у зв’язку з чим вона потребує допомоги.
Обставини можуть бути розцінені як загроза життю або здоров’ю дитини виходячи з її індивідуальних особливостей і потреб залежно від віку, статі, стану здоров’я, інвалідності, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності за результатами проведення оцінки рівня її безпеки згідно з Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінет Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 76, ст. 2561).
У зв’язку з цим перелік обставин, які можна розцінювати як загрозу життю або здоров’ю дитини, не є вичерпним.
Водночас обов’язковим є проведення оцінки рівня безпеки дитини з метою виявлення загроз її життю або здоров’ю, пов’язаних із:
незабезпеченням дитини належним харчуванням, необхідною медичною допомогою, відповідним для віку доглядом;
залишенням дитини віком до семи років або дитини у безпорадному стані (хворої, з обмеженням життєдіяльності тощо) в приміщенні, громадському або іншому місці без нагляду осіб, які досягли 14 років;
залишенням дитини віком до десяти років більше ніж на півгодини на вулиці без відповідного для природно-кліматичних умов одягу або без дотримання відповідного для віку температурного режиму;
залишенням дитини під наглядом осіб з наявними ознаками алкогольного чи наркотичного сп’яніння, перебування під дією психоактивних речовин, вираженого психічного розладу;
невідкладним станом батьків дитини, що є прямою загрозою їх життю та здоров’ю або їх оточенню;
обставинами стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф, воєнних дій, збройних конфліктів тощо;
Юридичні та фізичні особи, яким стало відомо про дитину, яка постраждала від жорстокого поводження або життю чи здоров’ю якої загрожує небезпека, зобов’язані забезпечити надання екстреної медичної допомоги, невідкладно звернутися до органів Національної поліції або підпорядкованого підрозділу територіального органу ДСНС для організації її подальшого захисту у разі, коли дитина потребує медичної допомоги.
Суб’єкти виявлення та/або організації соціального захисту дітей незалежно від повноважень зобов’язані:
невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомити (в тому числі за допомогою телефонного зв’язку) про дитину, яка постраждала від жорстокого поводження або життю чи здоров’ю якої загрожує небезпека, представнику служби у справах дітей за місцем її виявлення для організації заходів невідкладного реагування, в тому числі надання послуги з кризового та екстреного втручання, та органам Національної поліції;
у разі, коли у зверненні стосовно дитини вбачається склад адміністративного правопорушення чи злочину, — невідкладно повідомити органам Національної поліції;
Виявлення дітей, які постраждали від жорстокого поводження або життю чи здоров’ю яких загрожує небезпека, закладами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту дітей, іншими закладами та установами забезпечується в таких випадках:
у разі, коли без завчасного попередження дитина з невідомих причин не з’явилася в закладі освіти, до якого вона зарахована для здобуття дошкільної, початкової, базової середньої або профільної середньої освіти (адміністрація закладу з’ясовує причини відсутності дитини на заняттях/уроках), або адміністрація закладу має підстави вважати, що життю або здоров’ю дитини може загрожувати небезпека (адміністрація зобов’язана невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомити, зокрема за допомогою телефонного зв’язку, про таку дитину представнику служби у справах дітей за місцем її проживання та органам Національної поліції);
у разі, коли працівники закладів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту дітей та інших закладів та установ у взаємодії з дитиною виявляють у неї видимі тілесні ушкодження, пригнічений психоемоційний стан, інші ознаки, що можуть свідчити про жорстоке поводження з дитиною (такі працівники повинні невідкладно звернутися до органів Національної поліції та служби у справах дітей для організації заходів невідкладного реагування, у тому числі проведення оцінки рівня безпеки дитини згідно з Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 76, ст. 2561).
- Організація допомоги дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах, закладами освіти передбачає:
організацію роботи психологічної служби та соціально-педагогічного патронажу в системі освіти з дітьми та їх батьками;
проведення з батьками та іншими учасниками освітнього процесу роз’яснювальної та виховної роботи із запобігання, протидії негативним наслідкам жорстокого поводження з дітьми, залишення дитини в небезпеці.
Відповідно до ЗУ “Про попередження домашнього насильства” до інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать:
1) служби у справах дітей;
2) уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;
3) органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;
4) органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я;
5) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
6) суди;
7) прокуратура;
8) уповноважені органи з питань пробації.
Стаття 11. Повноваження органів управління освітою, навчальних закладів та установ системи освіти у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
- До повноважень органів управління освітою у сфері запобігання та протидії домашньому насильству відповідно до компетенції належать:
1) забезпечення підготовки фахівців відповідної кваліфікації та галузі знань з метою належного виконання ними функцій із запобігання та протидії домашньому насильству;
2) забезпечення впровадження в навчально-виховний процес на всіх освітніх рівнях, у тому числі включення до навчальних програм і планів, питань запобігання та протидії домашньому насильству;
3) забезпечення включення до освітньо-професійних програм під час встановлення державних стандартів освіти питань запобігання та протидії домашньому насильству;
4) участь у підготовці (перепідготовці, підвищенні кваліфікації) фахівців, які представляють суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
5) забезпечення включення до навчальних та виховних програм питань запобігання та протидії домашньому насильству;
6) методичне забезпечення навчальних закладів з питань запобігання та протидії домашньому насильству;
7) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
- Навчальні заклади та установи системи освіти під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:
1) проводять з учасниками навчально-виховного процесу виховну роботу із запобігання та протидії домашньому насильству;
2) повідомляють не пізніше однієї доби службу у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України у разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень;
3) проводять інформаційно-просвітницькі заходи з учасниками навчально-виховного процесу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей, приділяючи особливу увагу формуванню небайдужого ставлення учнів до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування вчителів про випадки домашнього насильства, що стали їм відомі, повідомлення про такі випадки до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
4) організовують роботу практичного психолога та/або соціального педагога з постраждалими дітьми;
5) взаємодіють з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону;
6) звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Серед основних проблем, які виникають в організації роботи з родинами, які опинились у складниї життєвих обставинах є те, що й досі існує певна тенденція замовчування класними керівниками, педагогічними працівниками фактів порушення прав дитини в родині, проблемних моментів і ситуацій, які виникають в таких родинах. Часто дане явище намагаються пояснити тим, а “Як довести даний факт”, “А може це було одноразово” тощо, але, на жаль така ситуація має тенденцію до повторення і посилення негативних тенденцій і часто до більш тяжких пошкоджень і травм. В даному випадку від педагогічних працівників не вимагається факт доведення і розслідування ситуації(педагоги не правоохоронці) їх задача протягом доби повідомити про потенційну небезпеку для життя і здоров’я і завдання служби у справах дітей і поліції перевірити ці факти і вжити відповідних заходів в межах своєї компетентності. Часто класні керівники, навіть в початковій ланці, не знають і не можуть більш – менш зрозуміло і чітко назвати причину відсутності дитини на навчанні(навіть яко дитина не ходить вже тиждень у школу). Дана ситуація виглядає досить непривабливо, коли відбувається виїзд по виклику поліції або служби у справах дітей за місцем проживання родини і під час телефонування до навчального закладу не можна отримати достовірної інформації щодо ситуації з дитиною(а в таких родинах це часто велика імовірність загрози життю). Тому для уникнення даної ситуації просимо нагадати класним керівникам про необхідність з’ясовувати обставини відсутності дитини в навчальному закладі й особливо якщо ця дитина з родини, яка опинилась у складних життєвих обставинах.
Досить поширеним порушенням у навчальних закладах є відсутність “журналу обліку заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну загрозу його вчинення” форма якого є загальнозатвердженою для всіх суб’єктів взаємодії.
Потребує додаткового опрацювання на нарадах, психолого- педагогічних семінарах тема своєчасної діагностики і виявлення ознак порушення прав дитини і насильства в сім’ї у відповідності до методичних рекомендацій МОН. Потребує додаткового висвітлення під час роботи з батьками(батьківські збори, педагогічний всеобуч тощо) тема відповідальності батьків за виховання дітей і вчинення домашнього насильства з роз’ясненням основних юридичних норм(у разі потреби можна запросити юристів центру безоплатної правової допомоги).
Іиходячи з вищезазначеного рекомендуємо вжити відповідних заходів щодо:
- Посиленого контролю за відсутніми на навчальних заняттях учнями з числа сімей, які опинились у складних життєвих обставинах
- Здійснювати своєчасне інформування відповідних служб про факти порушення прав дитини, домашнє насильство або реальну загрозу його вчинення;
- Підвищувати рівень компетентності педагогічних працівників і батьків з питань попередження і відповідальності за домашн
Є насильство і порушення прав дитини.
Методист ММК О.Л.Михайленко
20.03.2019