Засади впровадження моделі державно – громадського управління в систему управління освітою міста Нова Каховка
Перехід до демократії – масштабний процес, який передбачає не лише політичні, а й економічні, соціальні та культурні зміни. Формування демократичного світогляду і культури молоді – одне з найбільш відповідальних і складних завдань сучасної гуманітарної політики, освіти і виховання, тому модернізація змісту освіти на сьогодні є однією з основних проблем перебудови освітньої системи в Україні.
Нова система управління освітою поступово утверджується як державно-громадська. Вона має забезпечити прискорений випереджальний інноваційний розвиток, а також забезпечити умови для розвитку, самоствердження та самореалізації кожної особистості протягом життя.
У Національній доктрині розвитку освіти України сказано, що «сучасна система управління освітою має розвиватись як державно-громадська, вона повинна враховувати регіональні особливості, тенденції до зростання автономії навчальних закладів, конкурентноспроможність їх освітніх послуг. Діяльність освітян спрямовується на пошуки нових демократичних відкритих моделей управління освітою, що зорієнтовують освітні процеси не на відтворення, а на розвиток. У ній передбачається забезпечення державного управління з урахуванням громадської думки, внаслідок чого змінюється навантаження, функції, структура і стиль центрального тарегіонального управління освітою» .
Виходячи із Доктрини, метою державно-громадського управління освітою стає оптимальне поєднання державних та громадських засад в інтересах особистості, соціуму та влади , а основним завданням – перерозподіл контролю та управління на рівень освітнього закладу та громади, який дає можливість поєднати загальносуспільні інтереси, інтереси громади міста та інтереси кожної особистості, в результаті чого буде забезпечена демократизація державного управління освітою; задоволення потреб та інтересів учасників освітнього процесу; розвиток погоджувальних механізмів у вирішенні загальних завдань .
Головними принципами державно-громадської моделі управління навчальним закладом є гуманізація, професіоналізм, науковість, адаптованість, цілеспрямованість, відкритість, толерантність тощо .
Науковцями визначено зміст державно-громадського управління , який полягає в організації діяльності його суб’єктів за такими напрямками:
перший – забезпечення функціонування освітньої сфери:
– участь у підготовці, прийнятті та реалізації нормативно-правової бази;
– взаємодія державних органів і громадських об’єднань та організацій, які сприяють гармонізації, гуманізації та громадсько-правовому закріпленню різноманітних організаційних та організаційно-правових форм взаємовідношень учасників освітнього процесу;
– залучення в освіту сил і засобів юридичних та фізичних осіб;
другий – передбачає розвиток системи освіти:
– розроблення та реалізацію відповідних програм, які спрямовані на її модернізацію;
– вдосконалення змісту, форм і методів освітньої діяльності; підготовку, прийняття і введення в дію нормативних документів щодо стимулювання діяльності закладів освіти та органів управління ними.
В організаційну структуру державно-громадського управління освітою включаються органи державної влади та місцевого самоуправління, органи управління освітою на рівні міста, органи громадського управління і самоуправління всіх рівнів. Тому державно-громадське управління освітою можна представити як інтеграцію трьох напрямів:
- демократизація діяльності органів державної влади та управління освітою;
- розвиток асоціацій учасників освітньої діяльності (професійні асоціації педагогів, органи учнівського та батьківського самоуправління всіх рівнів);
- створення організацій громадських органів управління освітою .
Практично на рівні держави сформована нормативна база для забезпечення дії механізму державно-громадського управління освітою. Ми маємо такі документи:
- Конвенцію про права дитини (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року, для України чинна з 27 вересня 1991 року);
- Європейську хартію про участь молоді в житті комун та регіонів (прийнята Конгресом місцевих і регіональних влад Європи 14 січня 1991 року);
- Конституцію України (прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996року);
- Закон України “Про освіту” (2017 року);
- Закон України “Про загальну середню освіту” (від 13 травня 1999 року зі змінами);
- Національну доктрину розвитку освіти (затверджена Указом Президента
України від 17 квітня 2002 року);
- Положення про піклувальну раду загальноосвітнього навчального закладу.
Теоретично існують такі моделі державно-громадського управління, які реально можуть бути впроваджені в життя:
- структурно-громадського супроводу, яка передбачає на кожному
управлінському щаблі відповідну громадську структуру, основним завданням
якої є незалежна експертиза стану справ освітньої галузі, ведення діалогу з владними структурами для збалансування інтересів громадськості та органів управління загальною середньою освітою;
- інформаційно-громадського супроводу, яка передбачає організацію
зустрічних потоків інформації: згори донизу надходить нормативно-правова інформація, а знизу догори – претензійна, реакція виконавців, громадськості на нормативно-правову та суспільно-ціннісну інформацію;
- субординаційно-проміжного партнерства, яка передбачає запровадження на всій вертикалі динамічних субординаційних стосунків. До виконання завдань залучається громадськість і стосунки тимчасово перетворюються на партнерські.
З урахуванням вищезазначеного модель державно-громадського управління освітою на рівні міста Нова Каховка має вигляд:
Державний компонент:
– Верховна рада;
– Кабінет Міністрів;
– Міністерство освіти і науки України;
– Обласна державна адміністрація;
– Департамент освіти і науки ОДА;
– Виконавчий комітет міської ради;
– Відділ освіти міської ради
Громадський компонент самоврядування:
– Обласна рада;
– Міська рада;
– Рада керівників закладів освіти міста;
– Батьківська міська рада;
– Рада керівників учнівського самоврядування.
Значне місце в моделі державно–громадського управління системою освіти міста посіла структура заходів, яка забезпечує особистісно орієнтований принцип освіти щодо підтримки розвитку закладів освіти, удосконалення майстерності педагогів, створення умов для самореалізації учнівської молоді, залучення батьків до освітнього процесу.
Забезпечення взаємодії між усіма учасниками навчально-виховного процесу, яке ґрунтується на повазі до особистості кожної дитини, захисті його прав та демократичних свобод, на вимогливості та контролі за психологією стосунків у колективах, не забаганка, а вимога часу і сучасної освітньої парадигми, саме тому відділ освіти акцентує увагу на активному залученню батьківської та учнівської спільноти та громадськості міста до співпраці із закладами освіти.
Фактично органи громадського управління й самоврядування мають реалізовувати одну й ту саму мету-задоволення освітніх потреб та інтересів учасників освітнього процесу. Відмінність полягає лише в тому, що окремі органи самоврядування покликані задовольнити специфічні потреби педагогів (органи педагогічного самоврядування), учнів (учнівського самоврядування) і батьків (батьківського самоврядування), а органи громадського управління реалізують загальні потреби усіх учасників освітнього процесу.
Сьогодні життєво необхідно враховувати загальні тенденції модернізації освіти, однією із суттєвих складових якої є формування соціального партнерства учасників освітнього процесу, бо у сучасних умовах роль державно-громадського управління є ключовою , адже управління означає цілеспрямований , комплексний , скоординований вплив на процес як у цілому, так і на його основні елементи з метою досягнення найбільшої відповідності параметрів його функціонування та результатів вимогам, нормам і стандартам.
Начальник відділу освіти О.О. Якубова